Була в дорозі я - звичайная подія:
Вокзал, автобус, напрямок, маршрут.
Людей багато скрізь, у кожного є мрія,
Цікаво, про що думає всяк тут?
Люблю, нераз, довкола наблюдати
За гомоном веселим дітлахів.
Тут можна погляд радості й журби спіймати,
Обійми друзів, лютість ворогів.
У когось у очах іскринка щастя,
До когось смуток й розпач надійшов,
По комусь видно - пережив ненастя,
А хтось щасливий весело пішов.
Хтось безтурботний, хтось мов щось шукає,
Байдужість в кОмусь, в комусь доброта.
Що в серці в них, хто в ньому проживає,
Чи місце там знайшлося для Христа?
Й сьогодні я вдивлялася в обличчя,
"Скажи, Христос, щось для мого життя".
Тихенько вітер повівав на віття
Поотдаль рослого міцного деревця.
І ось у раз, о що це перед мною? -
Я звиклась тут до мирного життя,
А хтось давно зустрівшись із війною,
Кидав рідню, своїх і дім отця.
Платформа, людно...два брати обнявшись
З словом останнім направлялись в путь,
Не плакали, та як вони прощались!..
Чи ще побачаться - не в силі це збагнуть.
Обійми міцні, братнії обійми,
О, скільки в них і горя й теплоти...
Не будьмо збайдужнілими, не стіймо,
Несім до Бога за мир молитви!
Вони стояли, мало говорили,
В невідані курили цигарки.
Ще бачились та вже вони тужили,
Бо мить іще й розійдуться шляхи.
Час надійшов, автобус вирушає,
Слова останні линуть із груді,
Бо ось розлука, брат брата кидає,
Так важко-важко в кожного в душі.
І проводир до іншого промовив, -
О, скільки болі і любві в словах!
Він владно так до братика промовив,
А очі потуманіли в сльозах.
"Усе, братан, давай, пора, автобус,
Одне прошу тримайся там, живи.
Ти ради нас, о виживи, мій брате,
Одне лише, одне прошу - прийди."
Міцні обійми, чоловічі руки,
Обоє сильні, двоє молоді,
А всерці їх уже багато муки,
Коли це знов побачаться вони?
Не будь, читаче, ти собі байдужим,
До сліз чужих, до чиєїсь біди,
Будь милосердним, співчутливим мужем,
Молися Богу, мимо не іди.
Бо ми не знаємо що впереді чекає
Та вірим, прагнем світлої мети,
Проси Христа, Він війни припиняє,
Скажи як є, іди до Нього, йди.
Обоє ми, всі станьмо на коліна,
Несім благання наші до Христа.
Покаймося, тоді настане зміна,
Хай чують нас, хай чують небеса.
Хай Милосердний Бог нам допоможе,
Нехай невинная не ллється кров.
Просім Його, Живий Він, Він поможе -
В серцях людей воскресне хай любов.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я припадаю к родному плечу - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
В канун самых ярких и светлых праздников Нового года и Рождества,
наверное, все же не должно нам говорить о бедах и невзгодах... но, вчерашнее искреннее сопереживание сердечной боли очень славного человека... сложилось, вернее, излилось в это стихотворение и внезапно напомнило мне и то давнее при_давнее, но такое близкое по поэтической моей отзывчивости... "чужого горя не бывает"?! - конечно же не бывает! и это не пустые слова - если не очерствел душой... если не ослеп и не оглох - сердцем... и особенно, если очень и очень хорошо знаешь тех людей...
Одной из моих стихо/героинь уже давным-давно нет с нами...
Второй - нашей современнице, и еще молодой, красивой и умной, необычайно доброй и обаятельной, по-женски трепетно-нежной и сильной натуре... жить бы, да жить в любви и счастье - которое поверьте на слово, она действительно заслужила! но только счастье-то её... такое трудное... хоть и трепетно оберегаемое ею... по крохотным крупицам - среди болей её житейских невзгод... и не очень-то оно её жалует... постоянно испытывая на прочность и без того... израненно-надорванное... тяжкими испытаниями... хрупкое, сущностью её, великодушно-чистое сердце...
Женская доля?!
что же это такое...
и почему на этой земле нельзя быть просто счастливой?..
когда сама так щедра - на отдачу тепла и света,
как лучезарная звездочка, как ясное солнышко...
Милые женщины! счастья Вам и любви - во взаимности пониманий!!!
С наступающим Новым Годом!!!
Счастливого Вам Рождества!!!
Пусть судьба будет к Вам благосклонней
и не в далеком библейско-призрачном, заоблачностью - Раю...
а именно здесь - на Земле, обыденно-земное Ваше счастье... в мудрой доброте людского понимания и любви!!!
